За оцінкою нашої сучасниці - письменниці Ліни Костенко, висловленою у статті «Поет, що ішов сходами гігантів»,  "безперечно, апофеозом творчості Лесі Українки була «Лісова пісня», драма-феєрія, написана влітку 1911 року. <…> Вона і всім дає ось уже стільки дорогих років радості відкриття неповторного світу української міфології, природи, звичаїв, самої душі народу.
  І в той же час, можливо, це був перший екологічний зойк. Перша пересторога. Перше благання: «Не рубай!» Перше попередження, що зрада може перетворити на вовка. Що все може піти прахом. І тоді по лісах блукатиме тільки наша загублена Доля".